Викладено сучасні відомості з питань організації амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям і підліткам, виховання здорової дитини. Особливу увагу відведено неонатології. Широко представлено сучасну класифікацію, етіологію, патогенез, клініку, діагностику, диференціальну діагностику, невідкладну допомогу і лікування захворювань дитячого віку. Висвітлено деякі демографічні і статистичні показники періоду новонародженості, біологічні особливості доношеної новонародженої дитини та анатомо-фізіологічні особливості недоношених дітей. Охарактеризовано рецидивуючі та хронічні неспецифічні бронхолегеневі захворювання: рецидивуючий бронхіт, хронічну пневмонію, полікістоз легень тощо; дифузні захворювання сполученої тканини, зокрема, склеродермію, вузликовий періартеріїт, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, а також хвороби нирок і сечових шляхів: тубулопатію, пієлонефрит, цистит тощо. Розглянуто нові патологічні синдроми, а також нові фармакотерапевтичні підходи щодо лікування та профілактики дитячих хвороб. Детально проаналізовано питання медичної генетики та радіаційної медицини.

Обговорено особливості перебігу первинного гіперпаратиреозу у дітей. Розглянуто роль клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження в ранній діагностиці гіперпаратиреозу. Особливу увагу приділено необхідності ранньої діагностики захворювання для поліпшення прогнозу і якості життя дітей з цим рідкісним захворюванням. Наведено випадок захворювання на гіперпаратиреоз у дівчинки віком 15 років.

In the article peculiarities of clinical picture of primary hyperparathyroidism in children are discussed. The role of clinical, laboratory and instrumental methods of examination in early diagnosis of primary hyperparathyroidism are being considered.Special attention is paid to the necessity of early diagnosis of this disease for the improvement of prognosis and quality of life with this rare disorder. A case of hyperparathyroidism in 15-year old girl is described

Вивчено вплив аналогу інсуліну ультракороткої дії НовоРапіду (у порівнянні з інсуліном короткої дії Актрапідом НМ) на перебіг цукрового діабету І типу у 37-ми дітей та підлітків з застосуванням його в базисно-болюсній схемі інсулінотерапії. Аналіз показників, що відбивають критерії ефективності інсулінотерапії, засвідчив позитивний вплив інсуліну ультракороткої дії на перебіг цукрового діабету. Застосування НовоРапиду (на тлі інсуліну пролонгованої дії) перед кожним прийомом їжі поліпшувало показники пре- і постпрандіальної глікемії, зменшувало діапазон коливань цукру крові протягом доби, знижувало і підтримувало рівень глікованого гемоглобіну без збільшення частоти й інтенсивності гіпоглікемічних станів, а також зменшувало кількість нічних гіпоглікемій

Изучали влияние инсулина ультракороткого действия НовоРапида (в сравнении с инсулином короткого действия Актрапидом НМ) на течение сахарного диабета у 37детей и подростков, применяя его в базисно-болюсной схеме инсулинотерапии. Анализируя показатели, которые отражают критерии еффективности инсулинотерапии, отметили положительное воздействие инсулина ультракороткого действия на течение сахарного диабета. Применение НовоРапида (на фоне инсулина пролонгированного действия) перед каждым приемом пищи улучшало показатели пре- и постпрандиальной гликемии, уменьшало диапазон колебаний сахара крови на протяжении суток, снижало и поддерживало уровень гликированного гемоглобина без увеличения частоты и интенсивности гипогликемических состояний, а также уменьшало количество ночних гипогликемий

The influence of insulin with ultrashort action - NovoRapid (in comparison to insulin with short action Аctrapid НМ) on the course of type 1 diabetes mellitus in 37children and teenagers was studied. It was applied in basal-bolus scheme of insulin therapy. Analyzing parameters which reflect criteria of insulin therapy effectiveness, positive effect of insulin with ultrashort action on the course of diabetes mellitus has been noted. Application of NovoRapid (against the background of insulin of prolonged action) before each meal improved parameters of pre- and postprandial glycemia, decreased the range of fluctuations of blood sugar during the day, reduced and maintained HbA1c level without augmentation of frequency and intensity of hypoglycaemia, and also decreased the quantity noctural hypoglycaemia

Вивчено психосоматичні аспекти цукрового діабету (ЦД) І типу у 43-х дітей віком 5 - 17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячому ендокринологічному відділенні Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка. У 22 % хворих ЦД діагностовано вперше, у інших тривалість захворювання коливалася від 4 міс. до 16 років. Крім загальноклінічного обстеження, використовувалися методики психологічної діагностики рівня тривожності та типів ставлення до хвороби, дитячий апперцептивний тест і малюнок "Моя сім'я", опитувальник батьківського ставлення А. Варги і В. Століна. У 60 % хворих діагностовано "заглиблення у хворобу", яке має пряму залежність від тривожності та представлене чистим сенситивним та дифузним типами ставлення до хвороби. Висока тривожність дітей, хворих на ЦД І типу, частково обумовлена особливостями родинних відносин, оскільки соціально бажаний образ стосунків у системі батьки - діти виражений слабко (спостерігався у 25 % сімей). Батькам були притаманні незацікавленість справами дитини, недооцінка її інтелектуальних та творчих здібностей, недовіра до неї. З точки зору хворих дітей у родині у них не виникає переживання міжособистісної надійності та захищеності. Вони відчувають емоційну відгородженість від членів родини, мають низьку здатність до вияву емоцій, приховану агресію, страх. Вищезазначені психологічні особливості необхідно виявляти та коригувати під час занять у діабет-школі, що спонукатиме хворого брати активну участь у лікуванні і призведе до поліпшення медичного прогнозу, а отже й якості життя.

Изучались психосоматические аспекты сахарного диабета (СД) 1 типа у 43детей в возрасте 5-17лет, которые находились на стационарном лечении в детском эндокринологическом отделении Института эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко. У 22% больных СД диагностирован впервые, у остальных продолжительность заболевания колебалась от 4 мес до 16лет. Кроме общеклинического обследования использовались методики психологической диагностики уровня тревожности и типов отношения к болезни, детский апперцептивный тест и рисунок "Моя семья". Родителям больных предлагался опросник родительского отношения А. Варги и В. Столина. У 60% больных диагностирован "уход в болезнь", который прямо зависит от тревожности и представлен чистым сенситивным и диффузным типами отношения к болезни. Высокая тревожность детей, больных СД 1 типа, частично обусловлена особенностями воспитания, так как социально желаемый образ взаимоотношений в системе родители-дети выраженный слабо (наблюдался у 25% семей). Выявлено, что дляродителей характерны незаинтересованность делами детей, недооценка их интеллектуальных и творческих способностей. С точки зрения больных детей, в семье у них не возникает переживания межличностной надежности и защищенности, они чувствуют свою эмоциональную отчужденность от членов семьи, имеют низкую способность проявлять эмоции, скрытую агрессию, страх. Вышеупомянутые психологические особенности необходимо выявлять и корректировать во время занятий в диабет-школе, что будет побуждать больного принимать активное участие в лечении и приведет к улучшению медицинского прогноза и качества жизни.

Psychosomatic aspects of type I diabetes mellitus have been studied in 43children aged 5-17treated at the children's department of V. P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism. In 22% of patients diabetes mellitus was newly diagnosed, in others duration of the disease ranged from 4 months to 16years. Such psychological methods as diagnosing of anxiety rate and attitude to the disease, children apperception test and "Picture of my family" have been used. The parents have been tested by means of questioning of their attitude (method worked out by A. Varga and V. Stolin). "Deepening into disease" dependable upon high anxiety rate and represented by purely sensitive and diffuse types of attitude to the disease has been diagnosed in 60% ofchildren. The high anxiety rate partially was caused by peculiarities of family relations, because socially desired type of relations in the system parents-children is feebly marked (in 25% of families). It was found, that parents are indifferent to children's affairs, they underestimate children's intellectual and creative search and do not trust them. Sick children have a sensation of moving away from other members of the family, they fail to display emotions, dissembled aggression and fear. It is necessary to reveal the foregoing psychological specialities and correct them during diabetes-school studies, that leads to better medical prognosis as well as to higher quality of life

Рассмотрены вопросы лечения распространенных заболеваний детского возраста, в частности, неврологической, офтальмологической, гастроэнтерологической, нефрологической, урологической, гинекологической, эндокринной, аллергологической патологии. Освещены неонатальные аспекты гомотоксикологии.

Висвітлено існуючі труднощі в підборі патогенетичної терапії та досягненні компенсації гіпопаратиреозу у дітей. Здійснено комплексне клініко-лабораторне обстеження 46-ти хворих з ідіопатичним гіпопаратиреозом, псевдогіпопаратиреозом, автоімунним поліендокринним захворюванням І типу. Визначено показники кальцієво-фосфорного метаболізму, проведено клінічні та функціональні дослідження. Одержані результати свідчать про відмінності у характері перебігу гіпопаратиреозу залежно від етіології захворювання, віку появи та тривалості хвороби. Вивчено розбіжності в ступені компенсації хвороби залежно від комбінації препаратів, що використовувалися під час лікування (препарати кальцію, препарати вітаміну D). Показники кальцієво-фосфорного метаболізму були найближчими до норми у дітей, які одержували терапію двома активними метаболітами вітаміну D - тахістином і альфа-Д3 Тева.

Освещены существующие трудности в подборе патогенетической терапии и достижения компенсации гипопаратиреоза у детей. Проведено комплексное клинико-лабораторное обследование 46-ти больных с идиопатическим гипопаратиреозом, псевдогипопаратиреозом, аутоимунным полиэндокринным зоболеванием 1-го типа. Определены показатели кальциево-фосфорного обмена, использовали клинические и функциональные методы обследования. Полученные результаты свидетельствуют об отличиях в течении гипопаратиреоза в зависимости от этиологии заболевания, возраста на момент установления диагноза и длительности течения. Изучены различия в течении гипопаратиреоза в зависимости от комбинации препаратов, которые были использованы при лечении (препараты кальция, препараты витамина D). Показатели кальциево-фосфорного метаболизма были ближе всего к норме у детей, получающих терапию двумя активными метаболитами витамина D - тахистином и альфакальцидолом.

As a rationale for the work served the existing difficulties in the selecting of the appropriate therapy and achieving the compensation of hypoparathyroidism in children. Complex clinical-laboratory investigation of the 46 patients with idiopathic hypoparathyroidism, pseudohypoparathyroidism, type 1 autoimmune polyendocrine disease was carried out. Indices of calcium-phosphorus metabolism were studied, clinical and functional investigations were conducted. Results obtained evidence differences in the clinical course of hypoparathyroidism related to its etiology, age of manifestation and duration of the disease. Differences in the degree of compensation obtained using different modes of treatment: calcium preparations, vitamin D were studied. Indices of calcium metabolism were closer to normal level when children were treated with two active metabolites of vitamin D: tachistin, Alfa-D3-Teva.

Психосоматичні особливості нанізму вивчено у 25-ти хворих віком 6 - 18-ти років (17 дітей з гіпофізарним нанізмом, 5 - з конституціональною затримкою росту, 3 - з тиреогенним нанізмом). У контрольну групу до дослідження залучено 18 здорових дітей того ж віку. У дітей з нанізмом віком 9 - 18-ти років (13 пацієнтів) використовано методику психологічної діагностики типів ставлення до хвороби. У здорових та хворих дітей всіх вікових груп застосовано методику дитячого аперцептивного тесту (САТ) та малюнок "Неіснуюча тварина". Виявлено соціальну дезадаптацію особистості з заглибленням у хворобу. Характерною рисою ставлення до хвороби було те, що діти відкидають думки про захворювання, сприймають його як щось ганебне, вибірково ставляться до лікування, пасивно підкорюючись йому за умов наполегливості з боку медичного персоналу. Якщо здорові діти подають описи малюнків САТ у вигляді оповідання, багатого на події та переживання персонажів з добрим кінцем, описи у дітей з нанізмом достатньо лаконічні, мало емоційні, бідні на події, відображають безпосередньо змальовану ситуацію, виявляють приховану агресію, страх, пасивність стосовно навколишніх подій, що, можливо, відображає тип стосунків дитини з мікрооточенням. Хворі з нанізмом за результатами цього тесту відчувають свою відчуженість від одного з батьків (батька), прагнуть відповідати соціально бажаному образу сильної особистості. Прихована агресивність, тема протистояння маленького персонажа великому відображені в малюнках "Неіснуюча тварина". У здорових дітей вищевказаних особливостей не відзначено.

Психосоматические особенности нанизма изучено у 25 детей в возрасте 6 - 18 лет (17 детей с гипофизарным нанизмом, 5 - с конституциональной задержкой роста, 3 - с тиреогенным нанизмом). В контрольной группе обследовано 18 здоровых детей. У детей 9 - 18 лет с нанизмом (13 пациентов) использована методика психологической диагностики типов отношения к болезни. У здоровых и больных детей всех возрастных групп использована методика детского апперцептивного теста (САТ) и рисунок "Несуществующее животное". У детей с нанизмом наблюдается социальная дезадаптация личности с "уходом в болезнь", отбрасывание мыслей о заболевании с восприятием его как чего-то постыдного, избирательность по отношению к лечению. В то время как здоровые дети, описывая рисунки САТ придумывают небольшую сказочную историю со счастливым концом, у детей с нанизмом описания лаконичные, мало эмоциональные, отображают непосредственно изображенную ситуацию. В них проявляется скрытая агрессия, страх, пассивность по отношению к окружающим событиям, что, возможно, отображает тип отношений ребенка с микроокружением. Больные с нанизмом чувствуют свою отчужденность от одного из родителей (отца), стремятся соответствовать социально желаемому образу сильной личности. Скрытая агрессивность, тема противостояния маленького персонажа большому отображены в рисунках "Несуществующее животное". У здоровых детей вышеуказанных особенностей не отмечено.

The psychosomatic peculiarities of nanism have been studied in 25children aged 6 - 18 (17with hypopituitarism, 5 with constitutional growth delay, 3 with thyroid-dependent nanism). Control group included 18healthy children. Such psychological methods as diagnosing attitude to the disease, children apperception test (CAT) and the picture "Nonexistent animal" have been used. Children suffering from nanism are characterized by social disadaptation of personality with "deepening into disease", going awayfrom thinking about the disease and its perception as something shameful, selectivity to treatment. While describing CAT-pictures, healthy children invent a short fairy tale with a happy end but children with nanism give short and unemotional descriptions, which present the real situation. Such descriptions show hidden aggression, fear, passivity towards the environment. Children with nanism feel the estrangement from one of the parents (father), try to correspond to a socially desirable image of a strong person. Latent aggressiveness, opposition of a small character to a large one are shown in pictures "Nonexistent animal". The above mentioned features are not found in healthy children

Висвітлено питання діагностики, лікування та профілактики серцево-судинних захворювань у дітей. Розглянуто параклінічні методи обстеження дітей для встановлення діагнозу, особливості проведення диференційної діагностики з клінічно подібними захворюваннями. Проаналізовано морфофункціональні особливості серцево-судинної системи у дітей, її зміни у разі системних хвороб сполучної тканини й ендокринних захворювань. Описано механізми аритмій, порушення гемодинаміки в разі природних вад серця. Визначено векторкардіографічні критерії гіпертрофії передсердь та шлуночків серця у дітей. Наведено дані рентгенологічних та ультразвукових досліджень у разі гіпертрофії передсердь. Розкрито порівняльне значення диференційно-підсиленої електрокардіограми у розпізнаванні гіпертрофії міокарда.

Освещены вопросы диагностики, лечения и профилактики сердечно-сосудистых заболеваний у детей. Рассмотрены параклинические методы обследования детей для установления диагноза, особенности проведения дифференциальной диагностики с клинически подобными заболеваниями. Проанализированы морфофункциональные особенности сердечно-сосудистой системы у детей, её изменения в случае системных болезней соединительной ткани и эндокринных заболеваний. Описаны механизмы аритмий, нарушения гемодинамики в случае природных дефектов сердца. Определены векторкардиографические критерии гипертрофии предсердий и желудочков сердца у детей. Приведены данные рентгенологических и ультразвуковых исследований в случае гипертрофии предсердий. Раскрыто сравнительное значение дифференциально-усиленной электрокардиограммы в распознавании гипертрофии миокарда.

В обзоре литературы обобщены данные этиопатогенеза, клиники, диагностики и подходы к лечению врожденного гипотиреоза (ВГТ) у детей. Обсуждены схемы лечения и препараты, используемые в лечении ВГТ.

На протяжении 12 недель проводили клиническое исследование первого в мире жидкого человеческого гормона в предварительно заполненной многодозовой шприц-ручке "Нордитропин НордиЛет" 10 мг/1,5 мл (30 МЕ) компании "Ново Нордиск" (Дания) у 35-ти детей и подростков, больных гипофизарным нанизмом, в сравнении с лиофилизованной формой гормона роста "Нордитропин" 4 МЕ (1,3 мг). Отмечены высокий ростостимулирующий эффект и безопасность применения, а также легкость и удобство использования этого препарата у пациентов с соматропной недостаточностью.

Впервые приведены данные по изучению инсулиноподобного фактора роста-1 (ИФР-1) у 172-х детей и подростков с разной эндокринной патологией, независимо от задержки или ускорения роста. Дети и подростки с гипофизарным нанизмом, синдромом Шерешевского - Тернера, конституциональным нанизмом, сахарным диабетом І типа, гипоталамическим синдромом и адреногенитальным синдромом были разделены на две возрастные группы: 1 - 10 и 11 - 16 лет. Анализируя показатели ИФР-1 у детей и подростков с разной эндокринной патологией, следует отметить, что только у больных с гипофизарным нанизмом уровень ИФР-1 был значительно ниже физиологической нормы и не имел достоверного различия между двумя возрастными группами. У детей, которые болеют сахарным диабетом І типа, уровни соматотропного гормона и ИФР-1 были на верхней границе нормы или превышали ее. Больные с гипоталамическим и адреногенитальным синдромом имели высокий уровень соматомединов.

Отмечено, что половое развитие больного с соматотропной недостаточностью - проблема, которая требует изучения и вмешательства врача-эндокринолога. Изучены особенности течения полового созревания таких больных. Приведены методы медикаментозной стимуляции или торможения полового развития, благодаря чему удается добиться желаемого конечного роста пациентов.

Гормональная регуляция роста ребенка в большей мере зависит от соматотропного гормона гипофиза. Аминокислоты, глюкагон, вазопресин, тиреоидные и половые гормоны активно влияют на его синтез и выделение. Существует ряд эндокринных заболеваний, которые сопровождаются задержкой роста на фоне ускоренного или нормального пубертатного развития ребенка. У больных гонадотропинзависимым вариантом преждевременного полового развития и у некоторых больных после удаления стероидсекретирующей опухоли надпочечников во время пубертатного созревания, у пациентов с выраженной задержкой роста на фоне пубертата прогноз роста остается неудовлетворительным. В этих случаях целью лечения является предотвращение преждевременного слияния эпифизарных щелей и улучшения ростового прогноза. Намечены пути улучшения прогноза роста у таких пациентов. Назначение аналога гонадотропин-рилизинг-гормона позволяет затормозить секрецию гонадотропинов с последующим снижением синтеза половых гормонов. За счет торможения оссификации и удлинения периода роста удалось улучшить конечный рост больных, приблизив его к целевому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.23-52

Рубрики:

Гіпотиреози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що ожиріння є частою патологією серед дітей і підлітків. Захворюваність і поширення ожиріння серед дитячого населення України щорічно збільшуються. Розкрито причини, що призводять до надлишкової маси тіла у дітей. Основним методом лікування ожиріння у дітей і підлітків є дієтотерапія. Описано принципи дієтотерапії, показання та протипоказання до різних видів дієт, застосовуваних у дітей, а також їх патогенетичне обгрунтування. Визначено критерії адекватності призначення низькокалорійної дієти. Наведено приклади призначуваних у педіатрії розвантажувальних днів із указівкою хімічного складу запропонованих продуктів. У додатку описано дієти для дітей різного віку залежно від ступеня надмірної маси тіла.

Вивчено клініко-патогенетичні аспекти діагностики й оптимізації лікування соматотропної недостатності та низькорослості в поєднанні з різною ендокринною патологією в дитячому та підлітковому віці. Визначено поширеність та особливості клінічного перебігу соматотропної недостатності у дітей та підлітків на підставі створеного реєстру хворих на гіпофізарний нанізм. Встановлено механізми розвитку низькорослості в поєднанні з ендокринною патологією у дітей, а також особливості секреції гормону росту, інсуліноподібного фактора росту-1 у таких хворих. Обгрунтовано нові показання для застосування препаратів рекомбінантного ГР (рГР). Доведено перевагу комбінованої терапії препаратами рГР та аналогами ЛГ-РГ у хворих з низькорослістю на тлі ендокринної патології, які мають незадовільний прогноз дефінітивного зросту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено сучасні погляди на особливості клінічного перебігу доволі рідкісного, але тяжкого захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи і хвороби Іценка - Кушинга в дитячому та підлітковому віці. Розглянуто питання діагностики й диференційної діагностики хвороби та синдрому Іценка - Кушинга. Викладено оптимальні підходи до терапії хвороби Іценка - Кушинга в дітей та підлітків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.1

Рубрики:

Ожиріння у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено історію розвитку ендокринології в Україні. Подано загальну характеристику гормонів та механізмів їх дії. Розглянуто гіпоталамо-гіпофізарні захворювання. Приділено увагу захворюванням щитовидної залози. Подано інформацію про хронічні ускладнення цукрового діабету. Наведено анатомо-фізіологічні дані захворювання надниркових залоз. Висвітлено хвороби обміну речовин. Охарактеризовано хірургічне лікування ендокринних захворювань.